послухай мене – я хочу з тобою говорити
поки наші вчинки ще мають значення
поки наші рішення ще мають силу
поки наші серця зберігають пам'ять
ти маєш навчитися себе розуміти!
слухати внутрішні голоси
і чесно для себе відпускати непотрібне
ти маєш знати що життя не пояснює свої дії
що правда не завжди звучить так як хочеш її почути
а найкраща любов непомітна або на відстані
інколи втрати – лише звільнення від надуманих залежностей
інколи смуток – невід’ємний складник радості
пам’ятай що рани завжди заживають
але будь готовим що якесь прощання колись стане останнім
знаю що вкінці ти захочеш все повернути
не розумію чому ти так поспішаєш тепер
життя цікаве своїми погрішностями
ключові історії складаються із випадкових пазлів
найважливіші слова завжди говорять мовчки
вирішальні речі приймають інтуїтивно
твої люди будуть поруч незважаючи
на найпотрібніші рейси завжди знайдеться зайвий квиток
і якщо точка прибуття у всіх незворотна
лови моменти – поки живий
спробуй озиратися без жалю
довіряти тиші і очам
із вдячністю згадувати минуле
дивитися в невідоме без тривоги
навчитися спокою
ділитися любов’ю
© Іван Байдак
